Презентація досвіду

      Сучасне життя розвивається бурхливими темпами, тому відбулися вагомі зміни в системі освіти. Особливої актуальності набувають проблеми формування творчої особистості, виховання молодої людини як громадянина, патріота на основі оволодіння гуманістичними цінностями, нормами демократичної культури.

            Григорій Сковорода вважав, що людина протягом життя має шукати й знайти щастя. Тому ставлю завдання – підготувати дитину до пошуків, тобто випустити в самостійне доросле життя компетентну національно свідому людину, справжнього патріота України, яка вважатиме за щастя жити в рідній країні та бути корисним саме тут. Сам предмет викладання української мови та літератури покликаний виховувати патріотизм та національну свідомість на уроках. Тому на кожному уроці наголошую, що ми, українці, горді з того, що маємо таку культуру, мову, становимо гідну націю майбутнього.

Вважаю, що одним із шляхів формування соціокультурних компетентностей, підвищення пізнавальної активності є застосування вчителем інтерактивних методів навчання як спеціальної форми організації пізнавальної діяльності.

Інтерактивні технології на уроках української мови є важливим складником особистісно-зорієнтованого розвивального навчання. Найхарактернішою ознакою такого способу пізнання (інтерактивних технологій) є те, що активними співтворцями навчально-виховного процесу стають самі учні. Вони є суб’єктом пізнання. Кожен школяр долучається до співпраці в колективній, груповій діяльності.

Учень і вчитель є рівноправними, рівнозначними суб’єктами навчально-виховного процесу. Вони спільно визначають мету діяльності, об’єкт, суб’єкт, засоби діяльності, результати навчання. Під час такого спільного пошуку здійснюється обмін думками, знаннями, способами діяльності, унаслідок чого відбувається рефлексія, оцінювання здобутих результатів. Учні усвідомлюють, чого вони досягли на певній сходинці пізнання , що вони знають, уміють, як виражають своє емоційне ставлення до об’єкту навчання, як володіють оцінними судженнями, як збагатився їх особистий досвід творчої діяльності.

На уроках стараюсь ефективно поєднувати різноманітні форми й методи навчання, за допомогою яких включаю учнів у пізнавальну діяльність. Це

• відбір та аналіз навчальної інформації;
• застосування проблемного навчання, вироблення критичного мислення, прийняття продуманих рішень;
• робота зі словниками, довідниками, науковою літературою;
• підвищення інтересу дітей до теоретичних знань;
• встановлення причинно-наслідкових зв’язків, проведення нестандартних уроків: «урок-спостереження»,  «урок-дослідження», «урок-рольова гра», «урок-подорож», «урок-практикум», «урок-круглий стіл», «урок-науковий діалог», «урок-конкурс»;
• використання новітніх технологій навчання.

Будую навчальний процес у формі пошукової роботи. Спонукаю учнів самостійно шукати відповіді на запитання, які виникають у процесі  такої організації навчання. При цьому самостійна діяльність відбувається із захопленням, емоційним піднесенням, радістю.

Важливо зацікавити матеріалом, який вивчається, стараюсь допомогти успішно оволодівати ним із мінімальними витратами часу та енергії.

Вивчаючи тему «Мовна норма» в 10 класі, організувала «урок-круглий стіл», в якому взяли участь «лексикографи», «фразеологи», «стилісти», «кореспонденти», «журналісти».

 Під час такої співпраці учні  знаходять матеріал, працюють із довідковою науковою літературою, готують виступи-повідомлення, ставлять проблему, дискутують і спільно вирішують поставлену  проблему на основі аналізу. На уроці проводиться спостереження над лексичними, фразеологічними, орфоепічними, граматичними, стилістичними видами помилок. Учні роблять висновок, що мовні норми єдині й обов’язкові для всіх користувачів літературної мови.

Такі нестандартні уроки спонукають учнів до творчої діяльності. Старшокласники створюють відеоролики мовного змісту, підбираючи самостійно матеріал. Це дає змогу їм усвідомити важливість теми.

  Учні мають змогу висловити свої думки, відстоювати свою позицію на уроках таких типів, як : «прес-конференція», «урок-подорож», «урок-інсценізація», «урок-спостереження» та ін.

Провела «урок - подорож» у 7 класі при вивченні теми «Дієприкметник». Напередодні учням дала завдання придивитися до осіннього парку. Вони повинні були поспостерігати придивитися й прислухатися до всього побаченого, визначити зміни, які відбулися в природі.

На початку уроку ставлю питання:  То які ж зміни стались в природі?

Учні відповідають:  Дерева змінили своє вбрання. Листя горобини, кленів, каштанів - пожовкле. Замріяна горобина вкрилась багрянцем. З берізок легенько опадають золотаві листочки. Лише вічнозелені ялинки величні у своєму спокої. Алеї парку встелені опалим листям.

Запитую: Які частини мови ви використали у своїх реченнях?

(Учні  називають частини мови, знаходять дієприкметники, визначають їх ознаки)

На уроці використовуються ілюстрації, розігруються ситуації-подорожі в природу. Ставиться завдання: описати осінній парк, використовуючи дієприкметники.

Стилістичний експеримент.

8 клас. Тема «Однорідні члени речення»

Під час вивчення теми даю завдання: Змінити єднальні сполучники на розділові знаки й навпаки. Як змінюється відтінок висловлювання? Обґрунтуйте авторський вибір.

Дівочі пісні то перекочуються через молоді сади, то стеляться зеленими пшеницями, то гойдаються на гілочках акацій. Море плаче голосом великим, дужі хвилі ринуть і ридають, і здіймаються все вгору. Споконвіку пісня була вірним супутником, і сестрою, і другом людини.

Метод «піймай помилку»

Цей метод використовую під час закріплення матеріалу, контролю знань, а також під час уроків, на яких проводиться робота над помилками у переказах, творах, диктантах.  Завдання учнів полягає в тому, щоб виявити й пояснити помилку в процесі колективного обговорення. Цей метод сприяє формуванню вміння самоконтролю при вивченні та повторенні теоретичного матеріалу. На таких уроках панує атмосфера спокою, довіри, співробітництва педагога й учнів, підвищується інтерес до предмета. Учні працюють в такій послідовності:

1. знайти помилки;
2. виправити та занотувати їх;
3. повідомити всьому класу;
4. проаналізувати в процесі колективного обговорення.

 

Тема «Однорідні члени речення» 8 клас .

Завдання: Виправте помилки.

Наша родина любить збирати шапкові гриби: сироїжки, рижики, підосичники, шампіньйони, пластинчасті, трубчасті.

В степах потрібно насаджувати більше садів і дерев.

Найпоширенішими представниками тваринного світу в пустині є плазуни: ящірки, змії, черепахи, тушканчики, антилопи.

До родини злаків належать такі хлібні рослини: жито, пшениця, горох, кукурудза, картопля, просо, рис.

Інтелектуальна розминка.

У швидкому темпі проводжу  експрес-опитування. Учні дають стислу, лаконічну, але точну, змістовну відповідь.

Цей метод сприяє приведенню учнів в активний стан за допомогою актуалізації їхніх знань, у виховному значенні  - виявленню власних сил і можливостей.

Для перевірки знань учнів із теми «Дієприслівниковий зворот», 7 клас  використовую такі запитання:

• Що таке дієприслівниковий зворот?
• Які розділові знаки ставляться при дієприслівниковому звороті?
• Розповісти про місце дієприслівникового звороту у реченні.
• Придумати речення, в яких би дієприслівниковий зворот стояв:

а)на початку;

б)в середині;

в)в кінці речення.

 

Мікрофон.

Незакінчені речення

Корисними та доцільними в організації навчально-пізнавальної діяльності в умовах проблемного навчання є використання таких методичних принципів:

• прийоми зацікавленості учнів привабливістю вивчення даної теми;
• знаходження цікавого кута зору на тему, під яким матеріал стає дивовижним;
• використання відомостей з інших предметів;
• «естафета»;
• випереджаючі завдання;
• вправи з логічного мислення.

Протягом багатьох років використовую інтерактивні методи навчання,  переконалася, що це захоплює учнів, пробуджує інтерес та мотивацію, навчає самостійного мислення та дій. Із впевненістю стверджую, що таке навчання  сприяє формуванню соціокультурних компетентностей здобувачів освіти, активізує навчально-виховний процес.